СКРИПІЧНИК, КА,
Скрипічник, ка, м. = Скрипаль. ЕЗ. У. 68. Гн. II. 177. Цимбалоньки ріжуть, скрипічники грають. Федьк. І. 44.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 144.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
СКРИПАК, КА, →← СКРИПІТИ, ПЛЮ́, ПИ́Ш,